Корпус під 3D-друк, механізм нахилу камери на сервоприводі, компонування й розводка всієї електроніки з реальних компонентів. Модель зібрана так, що з неї можна друкувати, паяти й літати.
Квадрокоптер схеми «тейлсітер»: вісесиметричний корпус з носовим обтічником, чотири мотори на плечах, камера з приводом нахилу і відсік під змінне корисне навантаження.
Від мене: корпус, придатний для друку, механіка камери і повна розводка електроніки, перевірена на перетини, масу, тягу й струми, щоб збирати з моделі, а не підганяти на місці.
Надрукована й зібрана версія називається RL-1. За кружками й відео зі збирання я переніс у модель усі правки замовника і випустив RL-2: та сама схема, але кожна деталь кріпиться так, як її справді збирають.
Універсальне гніздо 9-грамової серви: SG90, MG90S і клони, висоту вирівнюють прокладки 1,0 і 0,5 мм
Усе на різьбі: гвинти M3 в отворах ⌀2,7, M2 і M2,5 лише там, де розмір задає покупна деталь; карбонова рама без змін, гвинти крил винесено у вушка поза карбоном
Приймач у кармані під кришкою, GPS під кришкою, кліпси антен, скоба конденсатора під гвинтами стека
Аудит моделі: 73 гвинти в нормі, 136 отворів без зайвих, 0 тіл, що висять у повітрі, перетини лише задумані
На друк: 26 STL, карта друку, DXF карбонової пластини і зведення правок на 18 аркушів з розрізами
У корпусі діаметром 430 мм треба вмістити стек керування, батарею 6S, відеопередавач, GPS і механізм камери.
Щільне компонування. Стек польотного контролера й ESC стоїть під карбоновою пластиною, батарея вертикально над ним, джгути проходять у зазорах між батареєю і стінкою відсіку.
Камера, що повертається на 90°. Камера DJI O3 нахиляється сервоприводом через пару шестерень m0,5 z20/z40 і в робочому положенні виходить у проріз носа.
Друк, а не лиття. Оболонки з PETG, вузли під навантаженням з PA12-CF, втулки з TPU, різьби через латунні термовставки. Кожна деталь розрахована на орієнтацію друку.
Струми. Сумарно до 160…180 А на максимумі: роз'єм XT60 виявився на межі, тому в розводці закладено XT90 і силові дроти 10 AWG.
Спершу реальні компоненти з даташитів, потім корпус навколо них, і лише потім перевірка всього разом.
Стек SpeedyBee F405 V4 + BLS 55A, приймач ELRS, GPS M10Q з компасом, DJI O3, серво EMAX ES08MA II, батарея 6S 5200
Плечі з каналами під дроти моторів, мотори BrotherHobby SE3115 900KV з пропелерами 9 × 5
Привід камери: рамка нахилу з PA12-CF, вісь Ø3 на двох підшипниках MR63ZZ, шестерні з POM
Таблиця розводки pin-to-pin з довжинами й перерізами кожного дроту
Перевірка: перетини 101 нової деталі з 273 тілами моделі, маса, тяга, струми й падіння напруги
Оболонки з PETG (3 периметри, 15…25 % гіроїд), навантажені вузли з PA12-CF, амортизація з TPU 95A, карбонова пластина під стек, латунні термовставки M2 і M2,5 під гвинти ISO 7380 і ISO 4762.
Злітна маса від 2,6 до 3,3 кг залежно від заповнення друку; тяговооброєність 3,4…4,5; ESC 55 А на канал з запасом понад 20 %.
Модель у Fusion і STEP, специфікація електроніки з артикулами, таблиця розводки, рекомендації з друку й налаштування прошивки під схему тейлсітер.
Дрон існує як повна цифрова збірка: друковані деталі, куплені компоненти, кріплення й проводи на своїх місцях. Перед першим друком уже відомо, скільки він важить, скільки тягне і де вузькі місця.
Відкриті пункти записані чесно: роз'єднувачі джгута на стику секцій і перехід на XT90, наступний крок моделі.
Надішліть ескіз або фото, і за 24 години я скажу, скільки займе робота й що потрібно від вас.
Обговорити проєкт Написати в Telegram
